Поэзия‎ > ‎Вірші‎ > ‎

Танок кохання

Кохай мене благаю з вечора і до світанку,
А з ранку обіймай немов свою коханку.
Солодких пестощів – цілунків покривало,
Полонять душу, кличуть до єднання.
Тіла сплітаються в танок кохання,
Що світяться теплом єдиного бажання.
Чутливії уста дарують насолоду,
Обійми - ніжності полон.
Зім’яті простирадла – це любовні втіхи,
Танок кохання – це танок для двох.


© Copyright: Марина Сидоренко, 2008
Свидетельство о публикации №1809180480

Comments